Місто зробило ще один крок у роботі з підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб – Кривий Ріг став пілотною громадою для співпраці з Проєктом Ради Європи

Дата публікації:15 липня 2021 р.

Модель соціального супроводу переселенців, розроблена в Кривому Розі – є однією з найкращих в Україні, а міська програма з інтеграції та адаптації для внутрішньо переміщених осіб рекомендована Мінсоцполітики як платформа для загальнонаціональної роботи в цьому напрямку.

З метою погодження подальшого плану спільних дій до Кривого Рогу завітали представники Офісу Ради Європи. У ході робочої зустрічі мера міста з керівниками та координаторами проєктів Ради Європи обговорили подальшу співпрацю за напрямом «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб та захист прав населення, що постраждало від збройного конфлікту».

Також в обговоренні приймали участь профільні департаменти та управління міськвиконкому, члени громадської організації «Егіда-Центр», які є національними експертами проєкту та Координаційна Рада ВПО.

Місто у травні подало анкету на участь Криворізької громади у пілотному Проєкті Офісу Ради Європи щодо внутрішнього переміщення «Фаза 2», тоді ж відбулось знайомство з керівництвом Офісу Ради Європи в Україні та Проєктом. Й наразі Кривий Ріг вже працює у Проєкті як пілотна громада.

Для міста це дуже суттєва й важлива робота з впровадження міжнародних та європейських стандартів захисту прав внутрішньо переміщених осіб. У ході робочої зустрічі були обговоренні всі напрямки співпраці, це і цифровізація соціальних послуг, і психологічна підтримка осіб, які постраждали від збройного конфлікту, і  юридична допомога, і надання адміністративних послуг, які є сьогодні стратегічними у захисті прав внутрішньо переміщених осіб.

«Хочу, подякувати усій команді Офісу Ради Європи за підтримку і обрання нашого міста для співпраці. Своїм досвідом успішних практик інтеграції Кривий Ріг ділився не раз. У місті діє унікальна Програма соціального захисту, яка охоплює різні категорії криворіжців: це і ветерани війни, і чорнобильці, і воїни-інтернаціоналісти, і особи з інвалідністю і так далі. І усі ці виплати, допомоги та послуги доступні для внутрішньо переміщених громадян. Співпраця з Офісом Ради Європи – це робота з висококласними спеціалістами та можливість отримати міжнародний досвід.  Для громади Кривого Рогу – це розробка тривалих рішень з питань внутрішнього переміщення. І ми цінуємо таку співпрацю» - зазначив Костянтин Павлов

Кривий Ріг вже має позитивний досвід у співпраці з проєктами Офісу Ради Європи в Україні. Це проведення на базі нашого міста семінарів та тренінгів, в яких брали участь викладачі, студент, курсанти Донецького юридичного інституту МВС України та представники громадянського суспільства, участь у таких проєктах дала можливість більш детально ознайомитись з міжнародними та європейськими стандартами.

Керівниця Проєкту, Ганна Христова, підкреслила: «Кривий Ріг - гостинне місто. Коли людей зі східних областей України торкнулася біда, з перших днів місто Кривий Ріг  надавало всю можливу допомогу переселенцям, і ця робота триває і сьогодні. В межах нашої співпраці Проєкт має на меті підтримати місцеву владу у розробці довготривалих рішень для внутрішньо переміщених осіб та осіб, що постраждали від конфлікту, зокрема через надання експертизи, технічної допомоги та спільного впровадження конкретних напрацювань».

Фахівці Проєкту високо оцінили роботу міської влади щодо соціальної підтримки мешканців й внутрішньо переміщених громадян. Кривий Ріг - єдине місто на Дніпропетровщині, яке включило до програми соціального захисту жителів пункт про переселенців. Він включає компенсацію на лікування, проживання в модульному містечку, оздоровлення дітей. Також Кривий Ріг  єдине місто в Україні, яке вже других рік поспіль надає дітям, які мають офіційний статус постраждалих внаслідок воєнних дій, щорічну грошову виплату у розмірі 5 000 грн.

Проєкт Ради Європи розрахований до грудня 2022 року.

Довідка: Проєкт Ради Європи «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» спрямований на розширення можливостей і посилення спроможності внутрішньо переміщених осіб активно впливати на покращення системи захисту прав людини. Також буде забезпечено залучення участі та внеску жінок у загальну діяльність Проєкту. Цей підхід відображає той факт, що 59,6% ВПО в Україні є жінками, а також підкреслює необхідність врахування гендерно-чутливих підходів у цій сфері.